У Брюсселі відбулася перша зустріч Ради амбасадорів UVRC – спільноти бельгійців, які з початку повномасштабної російської війни підтримують Україну. Це представники місцевої влади, бізнесу, громадські активісти та члени релігійних спільнот, які протягом останніх років допомагають українцям, організовують гуманітарні місії, збори коштів і реалізовують локальні проєкти підтримки.
Історії багатьох амбасадорів почалися на початку повномасштабної війни. Серед них – отець Карл, бельгійський священник із міста Грімберген.
«Я подивився на свій календар, скасував усі зустрічі й поїхав до польського кордону», – згадує він.
Це сталося одразу після того, як навесні 2022-го до нього звернулася українка з проханням допомогти доставити гуманітарний вантаж до Чернігова, де залишалися її батьки. Відтоді невелика ініціатива перетворилася на багаторічну підтримку України: разом із волонтерами отець Карл допоміг евакуювати до Бельгії понад 60 українців, організовував збори коштів, відправляв в Україну автомобілі швидкої допомоги, пожежну техніку та десятки гуманітарних вантажів.
«Ми вирішили об’єднати людей, які мають схожі з нами погляди. Вони хочуть допомагати іншим. Усі ці люди мають досвід роботи в Україні або тут, у Бельгії, з українцями. З 2022 року вони перебувають на передовій, надаючи допомогу. Ми вирішили запросити саме цих людей, бо вони розуміють наш біль, нашу реальність і наш шлях тут», – поділився президент UVRC Михайло Дзівіцький.
Рада амбасадорів допомагатиме нам посилювати інтеграцію української громади в бельгійське суспільство, відкривати нові можливості для співпраці та створювати ще сильніший голос України в Бельгії.
Під час першої зустрічі ми презентували діяльність організації, говорили про нашу місію та майбутні ініціативи, а також обговорювали потенційні проєкти й партнерства. Для багатьох учасників стало несподіванкою, наскільки широкою та активною є мережа підтримки України в Бельгії.
«Я був приємно здивований, побачивши, скільки людей і організацій у Бельгії підтримують Україну. У нас спільна мета – допомагати Україні. Ми єдині у своїй підтримці й будемо поруч стільки, скільки буде потрібно», – зазначив отець Карл.
Серед амбасадорів – і мер бельгійського міста Бертран Воке. За його словами, підтримка України має відбуватися не лише на рівні європейських інституцій, а й у місцевих громадах.
«Що я можу зробити як мер невеликого міста неподалік Брюсселя? Я не ухвалюю рішень на європейському рівні. Але на місцевому рівні ми можемо збирати допомогу та підтримувати конкретні проєкти», – сказав він.
Серед викликів, які обговорювали під час зустрічі, було й поступове зниження уваги до війни в європейському суспільстві.
«Стає дедалі важче переконувати бельгійців допомагати, тому що з’являється втома від війни», – каже Сільві Вуллюс, бельгійська архітекторка, яка підтримує Україну.
Водночас вона зазначає, що важливо не лише підтримувати Україну, а й допомагати українцям, які знайшли прихисток у Бельгії, інтегруватися в місцеве суспільство та знаходити роботу.
Ми в UVRC бачимо Раду амбасадорів як довгострокову платформу для координації та розвитку мережі підтримки України в Бельгії. Ми прагнемо зміцнювати співпрацю між українською та бельгійською громадами, залучати нових партнерів і підтримувати ініціативи, які допомагають Україні та українцям.
Photo credit: Ievgeniia Pavlenko